середа, 20 вересня 2017 р.

TEA 2017 Три дні у Вашингтоні.

     10 вересня 2017 року я виїхала з рідного села для того, щоб на сім тижнів поїхати "за окіян". Так, мені не вірилося, але моя мрія збулася, я їду на стажування за програмою ТЕА (дай, Боже, здоровя американцям за те, що вони справно платять податки і вчителі з усіх країн мають змогу відвідати їхню країну, як то кажуть, "безвоздмездно".
   Отже, 11 вересня ми, чотири красуні з різних куточкі України прибули до посольства Америки у Києві, щоб забрати свої візи та послухати останні "напутствія", як потрібно себе поводити за кордоном.
Біля посольства не можна було фотографуватися, але ми це зробити трохи далі.
Біля посольства був парк, а у ньому чудні білочки.


Далі ми з дівчатами пішли по Києву. Особисто я ще оббігала можливі точки з сувенірами та купила, що можливе на дрібні подарунки. Як виявилося потім, вони ой, як були потрібні - сувеніри для колег, викладачів, вчителів-партнерів, американських учнів, тощо...
Ввечері ми приїхали до Борисполя та переночували у їхньому готелі. Переночували - це мяко сказано. На літак ми зареєструвалися онлайн, але приїхати в сам аеропорт потрібно було в 4.30, так як о 6 ранку літак відлітав до Франкфурта, де нас чекала пересадка на літак до Вашингтона. (О, мама мія, ніколи не літала літаком!). Також звечора я ніяк не могла вкластися, тому що ще хотіла доробити деякі завдання, які нам попередньо дали підготувати (тай навіщо? там була купа часу все зробити).

12 вересня вдосвіта ми як штик в аеропорту. Добре, що нас було четверо і ми якось трималися купи. Всі ці процедури догляду, огляду та перевірки документів були дуже цікавими, особливо для мене.


Мої подруги Лена Мохір, Іра Томулець та Лена Андрійчук
Звичайно, ж і відлітаючи і сідаючи, я знімала відео з літака. Та тепер вже його і не знайдеш у своїх архівах. Коли ми четверо прилетіли до Франкфурта, то нас розділили. Тобто, до якогось певного терміналу ми ішли разом, а потім обидві Олени полетіли до Вашингтону одним рейсом, а ми з Ірою іншим, тобто прилетіли на дві години пізніше.

в аеропорту Франкфурта

Намагаюся сфотографувати літак


вперше у літаку
Літак на Вашингтон - це такий собі спальний вагон-ресторан. Прикольно. Перед початком рейсу обовязково проводять інструктаж з техніки безпеки (не знаю хто там розказує, а стюардеси у проходах показують усе, як це має бути). Потім - їжа, напої (серед них і вино) та відпочинок (сон). Переліт був за сонцем, ми доганяли день. Тобто, ми вилетіли з Києва 12 вересня вранці о 6, а прилетіли у Вашингтон теж 12 вересня десь годині о 5 дня.

на цьому відео аеропорт у Франкфурті.

Вилітаємо з Франкфурта. 12.24 12 вересня. Так як я ніколи не літала літаком, то й назнімала 150 відео...
Ось такий літак всередині...Боїнг...





 Летимо....аж 9 годин потрібно летіти....
У літаку




а на цьому відео підлітаємо до Вашингтону.




У аеропорту Вашингтона нас зустрічали представники IREX. Різними рейсами на стажування до Сполучених Штатів прилетіло в загальній кількості 82 учасників з 42 країн світу. Це було неймовірно!!!
Ще попередньо, в серпні для нас була створена платформа OBA для спілкування. Вірніше, ця платформа існувала і до того, лише нам виділили на ній окрему сторінку, чи що...Ми наперед знали, в якому штаті будемо на стажуванні. То попередньо ми переписувалися на платформі і заочно знайомилися. А, вже зустрівшись разом, впізнавали одне одного.

По дорозі з аеропорту




З аеропорту нас повезли до готелю "Мелроуз", де поселили на три дні. Цікаво, що при поселенні старалися змішати які тільки можливо країни і континенти. Так, я опинилася в одній кімнаті з Ramona Antonia Green з Домініканської республіки.

Це якесь фото зроблене по дорозі до готелю, але воно зроблене в 17.20 ввечері 12 вересня.
кімната у готелі Мелроуз Вашингтон









Того ж вечора нам запропонували пройтися містом та пошукати, де повечеряти.


Вечірня прогулянка вулицями міста.








ЦЕРЕМОНІЯ ВІДКРИТТЯ ПРОГРАМИ









ЕКСКУРСІЯ ВАШИНГТОНОМ (на екскурсійному автобусі). Дуже пізнавальна. Зараз переслуховуючи заново багато чого дізналася.
У цьому відео про меморіал Лінкольна, про героїв війни у Південній Кореї та Вєтнамі.


 Тут екскурсовод розповідає, як в 1912 році японці передали американцям 3000 квітучих вишень. Деякі з них посаджені навколо водойми біля меморіалу Лінкольну. Хоча пройшло вже 105 років, деякі з дерев все ще живуть. Також можна було побачити статую Томасу Джеферсону, одному з тих, хто писав декларацію про незалежність Америки. Коли британці спалили бібліотеку національного конгресу, Джеферсон продав 6 тисяч примірників своєї приватної колекції уряду.


Художня галерея



Капітолій. Прапори розвіваються над палатою сенаторів. Це означає, що обидів палати на сесії. сенат працює.


Про розбудову капітолію в звязку з тим, що прибували нові штати і нові представники штатів.
про оранжерею, в якій багато екзотичних рослин. про місце, де з одного боку бачиш відображення меморіалу Лінкольна, а з іншого - монумента Джорджу Вашингтону.



Про Капітолій та інавгурацію. Про музеї такі як Smithoinian, American Indian etc. Про палату представників, де кількість залежить від населення. Зазвичай є ще палата сенату. Президент - виконавча влада, а сенат - законодавча.



Про музей афроамериканської культури та історії Smithonian Institution, куди входять 19 будівель. Безкоштовний, та дуже важко потрапити, у вересні можна замовити аж на січень. Меморіал Лінкольну.



Розповідає про Білий дім


Про те, як у 1814 році британці спалили ціле місто. Все-все. Про Білий дім.



Вулицями Вашингтона. Третя найстаріша будівля Вашингтону.

Парк біля Білого дому. Побудований французом. Памятник сьомому президентую






Про Білий дім.


Вулицями міста.



День 3 Воркшопи.
Воркшоп про привітання в різних культурах.

Презентації наших колег про питання, які вони повинні були обговорити у групах..
Колега з Індії. Vinayadhar Raju та 5 копійок від Єршата Байтаєва
Колега з Домінікану Рамона Антоніа Грін та наша Олена Андрійчук (тримають плакат). Чайден з Камбоджи говорить кілька слів. Лена Андрійчук виступає також.



Презентує естонець. Слово передає колезі з Таїланду. Ана з Грузії продовжує.



Презентація про вчителів-лідерів, яке бачення вони мають.
Колега з Лівану починає. Альона з Молдови продовжує.



Марія з Молдови про хороше комунікування. Лєна Мохір про натхнення та мрії. A song about future.



Презентація групи про колаборацію та компетенції. 14 вересня 2017 року. Ніколас з Аргентини презентує. Про планування та ініціативність презентує Хорхе (Колумбія) та Анна (Росія)



Фархат з Алжиру презентує.



Потім у нас відбулася велика інтернаціональна ярмарка, де кожна країна презентувала свою культуру, освіту, тощо... Враження - супер!



















Немає коментарів:

Дописати коментар