ВИХОВНА СИСТЕМА КЛАСУ

Опис виховної системи класу

Назва виховної системи ГАРМОНІЯ
Компоненти структури
орієнтаційно-цільовий компонент (стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)	Сучасний період соціально-економічного розвитку суспільства докорінно змінив вимоги до рівня виховання молодої людини, яка вступає у самостійне життя. Сучасна школа вимагає переосмислення системи виховання, оновлення змісту духовного відродження особистості на основі гуманізації, життєдіяльності учнів, створення сприятливих умов для його самореалізації в різних видах творчої діяльності. Сьогодні особливої актуальності набувають питання, формування людини-громадянина, патріота, духовно розвиненої і морально зрілої творчої особистості, яка готова протистояти викликам глобалізації життя. Для різнобічного і гармонійного розвитку особистості потрібно, щоб освітній процес будувався не тільки на науковому осмисленні дійсності, а й на духовних, моральних і культурних цінностях українського народу і всього людства. Тому метою виховання в сучасній українській школі є відновлення споконвічної шляхетності українського народу, його національної гідності та самосвідомості, високої моральності та працелюбності. Сучасне виховання має в повній мірі стати засобом відродження національної культури, зупинення соціальної деградації, стимулом пробудження високих моральних якостей, запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві. В основних орієнтирах виховання відмічено, що виховна система – це цілісний організм, який виникає в процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета, суб’єкти виховання, їх діяльність, спілкування, відносини, кадровий потенціал, матеріальна база), що сприяє духовному розвитку і саморозвитку особистості. Серед інших визначень виховної системи мені імпонує визначення І.Колеснікової та Є.Баришнікова: «Виховна система – це специфічний спосіб організації виховного процесу на рівні конкретної установи». Головним завданням педагогічного колективу є розробка і проектування виховного простору. За визначенням І.Беха «виховний простір – це психолого-педагогічний проект, метою якого є духовно-моральне вдосконалення підростаючого покоління.» Складовими частинами виховної системи є дидактична, яка включає в себе навчальну діяльність учнів та методичну діяльність класного керівника; система виховної роботи, яка включає в себе систему взаємопов’язаних виховних заходів та система управління виховним процесом, яка включає в себе необхідний набір функцій, націлених на підтримання, функціонування та розвиток системи. У таких державних документах як Концепція гуманітарного розвитку (2008), Національна доктрина розвитку освіти України, Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (2011) та Концепція національно-патріотичного виховання (2015) чітко визначена головна мета та стратегічні цілі української системи виховання: формування життєво компетентної особистості, яка успішно реалізується в соціумі а також становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Стан духовності суспільства в Україні сьогодні викликає занепокоєння. Безвідповідальність, соціальна апатія, моральне банкрутство, зневага до законів становить, на жаль, глобальну соціальну проблему. Культивуються матеріальні потреби, знецінюються одвічне: любов, сім’я, культурні цінності. Як наслідок – криза моральності. В основу своєї виховної діяльності я, як класний керівник поклала проблему духовного розвитку особистості, підґрунтям якої є духовно орієнтований підхід до дитини. Тому, метою моєї діяльності як класного керівника є:– зміна системи цінностей, ідеалів та інтересів підростаючого покоління, оновлення змісту духовного відродження особистості на основі гуманізації, життєдіяльності учнів, створення сприятливих умов для його самореалізації в різних видах творчої діяльності. На різних етапах впровадження виховної системи свою діяльність я будую на таких основних принципах: Принцип національної спрямованості: формую у дітей та учнівської молоді національну свідомість, любов до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; толерантне ставлення до культури всіх народностей, які проживають в Україні; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися своєю приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави . Принцип цілісності: дотримуюся наступності в реалізації напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях: охоплюючи всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді; як у навчальній так і позанавчальній діяльності. Акмеологічний принцип: працюю над створенням умов для оптимальної самореалізації підростаючої особистості, розвитку її індивідуальних можливостей і здібностей, засвоєння найвищих морально-духовних цінностей, формування умінь долати труднощі, прогнозувати наслідки своїх учинків; здатності свідомо приймати рішення. Принцип суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Мої вихованці та я, як класний керівник є рівноправними партнерами у процесі спілкування, ставимося уважно до поглядів один одного, визнаємо право на відмінність, узгоджуємо свої позиції. З мого боку - це уникнення жорстких приписів, ставлення до вихованця як до активного об'єкта; схильність до творчості та педагогічної рефлексії. Принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості: в процесі виховної діяльності зосереджую увагу на дитині, її вікових та індивідуальних особливостях; задоволення фундаментальних потреб дитини; працюю над виробленням індивідуальної програми її розвитку; стимулюванням розвитку в особистості свідомого ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвого вибору. Принцип превентивності: впроваджую систему заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру з формування позитивних соціальних настанов, запобіганню вживанню наркотичних речовин та різному прояву деструктивної поведінки. Принцип технологізації: планую свої дії та відповідно організовані мною дії вихованців на науковому підґрунті, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей. , що ведуть до кінцевої мети виховання. Виховна система «Гармонія» пройшла такі етапи становлення та розвитку: Аналітичний. Було проаналізовано психолого-педагогічну літературу та практики становлення і розвитку виховних систем та створено банк даних з проблеми. Зроблено висновок, що виховний процес школи являє собою ланцюг виховних ситуацій, підпорядкований загальній меті. Сильними сторонами виховного процесу є ціленаправленість, наступність та систематичність. Тому є всі передумови для реалізації виховних та поставлених цілей. Також було зібрано інформацію про історію та традиції школи, яку згодом узагальнено представлено на веб-сторінці http://bukportret.info/index.php/vizhnitskij-rajon/dolishnij-shepit. Також опрацьовано основні нормативно-правові документи з виховної роботи – це на той час Концепція національної системи виховання (1996); і на протязі розвитку виховної системи пройшло ознайомлення з Концепцією національно-патріотичного виховання (2009); Основними орієнтирами виховання (2011), Проектом регіональної Концепції виховної діяльності навчальних закладів Чернівецької області на 2011-2015 роки; Концепцією Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.; Концепцією громадянської освіти та виховання в Україні (2012) та Концепцією національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015). На другому, концептуальному етапі було обрано ідею, визначено мету та призначення виховної системи, беручи до уваги науково-методичну проблему, над якою я працюю як класний керівник – це «Формування цілісної моральної особистості з розвинутими гуманістичними рисами». Проаналізувавши нормативно-правову, психолого-педагогічну літературу та дослідження вітчизняних і зарубіжних філософів, психологів, соціологів та досвід педагогів-новаторів, визначила основні теоретичні положення виховної системи класу: ·                       Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» Філософські ідеї: ·                       В. О. Сухомлинського (гуманістичний підхід, виховання всебічно розвиненої особистості), ·                       А.С.Макаренко («правильне виховання») ·                       М.Монтесорі (вільне виховання), ·                       Г. Сковороди (філософія серця) ·                       І. Д. Беха (особистісно орієнтований підхід) ·                       Й.Песталоцці (гармонійний розвиток) ·                       К.Ушинський (народність виховання), та інших Провідна ідея виховної системи класу – побудова виховного процесу на основі системи загальнокультурних і національних цінностей, сукупності соціально-значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, людей, природи, праці, мистецтва, самої себе. Основні завдання виховної системи класу «ГАРМОНІЯ». ·                       виховання гармонійної, духовно розвиненої особистості; пробудження почуття самоцінності дитини; виховання в школяреві людини добрих помислів, почуттів і дій, яка існує в гармонії зі світом та власним сумлінням ·                       активізація процесу духовного збагачення дитини через впровадження духовних цінностей та ідеалів, участі у соціальних проектах «Моральний вчинок» «Серце до серця», «Потяг милосердя», «Поділись колядою» «Екологічна абетка», які допомагають кожному учневі пізнати свій духовний шлях, відчути власну неповторність у Всесвіті, реалізуватися в соціумі як творча, соціально активна особистість. ·                       використання програми виховання для окремого класу з урахуванням рівнів фізичного, соціального, психічного та духовного розвитку учнів; ·                       задоволення базових потреб особистості вихованця (фізіологічних потреб, потреби в безпеці, любові та прихильності, визнанні та оцінці, в самоактуалізації) в умовах Долішньошепітського НВК. ·                       створення належних умов для особистісного зростання кожного вихованця (створення ситуацій успіху та підтримки), його психолого-педагогічний супровід; ·                       участь в органах учнівського самоврядування, дитячій громадській організації «ТЕМП»; Прогнозовані результати: Вдала й повна реалізація виховної системи дозволить виховати особистість -         в якої сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення її самостійності  у різноманітних сферах життєдіяльності, -         здорову (фізично, психологічно, духовно),  творчу людину, із розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за долю України, її народу, людства. -         гуманну, цілеспрямовану, толерантну. Класний колектив займає активну позицію та відіграє активну роль у виховному процесі школи.
гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент (досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)	Відповідно до вікової категорії дітей та науково-методичної проблеми, над якою я працюю, поставлено конкретні виховні завдання. А саме: ·                       проектування та реалізація виховної моделі класу; ·                       впровадження компетентісного та особисто-орієнтованого підходу; ·                       створення виховного простору, спрямованого на формування цінностей особистості; ·                       впровадження інноваційних педагогічних технологій формування ціннісної сфери дитини; ·                       виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки; ·                       впровадження здоров’язбережувальних технологій та створення умов для розвитку психічного, фізичного, духовного та соціального здоров’я учнів; ·                       підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя; ·                       формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій; ·                       утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства; ·                       культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
організаційно-педагогічний компонент (педагогічні умови ефективності виховного процесу)	Для впровадження моделі виховної системи «ГАРМОНІЯ» було створено такі організаційно-педагогічні умови: ·                       стимулювання самопізнання учнів в різних соціальних ситуаціях, визначення своєї позиції та способу адекватної поведінки в різних ситуаціях; ·                       включення дітей у вирішення різних проблем соціальних відносин в реальних та створених ситуаціях; ·                       психолого-педагогічний супровід дитини; ·                       допомога учням в оволодінні життєвими навичками, вміннями, необхідними для правильного поводження в соціальному середовищі (спілкування, вирішення конфліктів, захист власних прав, тощо) ·                       впровадження виховної програми «Виховання гуманістичних цінностей в учнів 1-9 класів»
практично-діяльнісний компонент (стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)	Враховуючи вікові особливості, реалізація виховних завдань відбувається через такі форми роботи як: година спілкування, класні збори, година класного керівника, анкета думок, зустріч, відверта розмова, конкурс, гра-експрес, родинне свято, рольова гра, вікторина, веселі старти та естафети, колективна творча справа (КТС) (свято-презентація, усний журнал та інше), проект, школа етикету, операція, виставка-конкурс, ведення літопису класного колективу, колективне ігрове спілкування, похід, гра-анкета, колаж, ігрова програма, пошукова гра, акція (милосердя, благодійна, екологічна та інші), екологічна стежка,  конкурс-ярмарок, виставка творчих робіт, трудовий десант, конкурс-інсценізація, конкурсна програма, інтелектуальна гра тощо. Згідно змістових ліній Основних орієнтирів виховна система класу реалізується за такими напрямами: «Я»-«Я» (Ціннісне ставлення до себе) Мета: формувати основи духовно-морального та фізичного розвитку особистості, самосвідомості та самооцінки, формувати в школярів вміння цінувати себе як носія фізичних та соціальних сил, активної життєвої позиції; поняття професійного самовизначення, ціннісного ставлення до праці. Критерії сформованості ціннісного ставлення школярів до себе: усвідомлення основних засад «Я-концепції» особистості. Форми роботи: рольові ігри, конкурсні програми, тематичні зустрічі, трудові десанти, спортивні змагання, психологічні практикуми, Дні іменинника, анкети думок, виставка творчих робіт, пошукова гра, тощо Тематичний зміст виховної діяльності: «Пізнай самого себе», «Світ моїх захоплень», «Мої права та права інших», «Ким бути і яким бути?», «Кроки до успіху», «Шлях до себе», «Права дитини – мої права», «Моє здоров’я», «Яскраві події мого життя». Виховні досягнення: ·    усвідомлення цінності власного життя і збереження здоров’я; ·    сформованість основних засад «Я» – концепції» особистості; ·    розвиток поняття професійного самовизначення. ·    здатність орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя «Я» -«Ми» (Ціннісне ставлення до людей) Мета: формувати моральну культуру особистості, формувати спроможність розуміння морального світу інших людей та вміння вступати з ними в морально обумовлену взаємодію; формувати внутрішні моральні регулятори (совісті, честі, обов’язку, власної гідності, спроможності робити вибір між добром і злом, оцінювати гуманістичними критеріями свої вчинки і поведінку). Критерії сформованості ціннісного ставлення учнів до людей: вміння своєю поведінкою передавати ставлення до людей. Форми роботи: розмова в колі, години спілкування, трудові десанти, КТС, волонтерство, проектна робота тощо. Тематичний зміст виховної діяльності: «Моє спілкування з людьми», «Я в учнівському колективі», «Чи все в житті стосується тебе?», «Добрими справами славна людина», «Життя не вічне – вічні цінності людські», «Співчуття – перший крок до людяності», участь у Всеукраїнському конкурсі «Моральний вчинок» (проект «Доброта») Виховні досягнення: ·                       сформованість загальнолюдських гуманістичних моральних цінностей і ставлень; ·                       виховання громадянських спонукань, турботи про інтереси колективу, суспільства, уміння жити в суспільстві, серед людей; ·                       сформованість мотивацій, що забезпечують виховання моральної свідомості і мотивів у вигляді гуманістичних моральних норм, ідеалів і цілей, моральних бажань, переконань і потреб. «Я» -«Родина» (Ціннісне ставлення до сім’ї, родини) Мета: формувати сімейні та родинні цінності, виховувати повагу до сімейних та народних традицій. Критерії сформованості ціннісного ставлення школярів до сім’ї: повага до батьків, сім’ї, родини, знання свого родинного дерева, сімейних традицій. Форми роботи: родинні свята, концерти, прогулянки, відверті розмови, родинні вітальні, спортивні змагання, екскурсії, свята Тематичний зміст виховної діяльності: «Такому роду – нема переводу», «Тато, мама і я – спортивна сім’я», «Цінності моєї родини», «Мій родовід», «Сімейні реліквії», «Рушник моєї бабусі», «Люба моя ненька», «Найкращі дні для наших матерів – це ті, коли щасливі їхні діти», «Цілую бабусі не втомлені руки», «Розкажи мені про мене», «Твій справжній друг», «Пісні моєї бабусі», участь в КВК «Калейдоскоп професій» Виховні досягнення: ·    усвідомлення моральних якостей, своїх обов’язків як члена сім’ї, про яку треба турбуватись, дбати про здоров’я близьких людей, допомагати у вирішенні родинних проблем ·    сформованість сімейно-родинних цінностей і ставлень; ·    розвиток уміння та навичок підтримки та збереження сімейної злагоди. «Я» -«Батьківщина» (Ціннісне ставлення до народу і держави) Мета: формувати активну громадянську позицію, почуття патріотизму, національної свідомості, любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу, українських законів, традицій та звичаїв; Критерії сформованості ціннісного ставлення школярів до народу і держави: шанобливе ставлення до культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів. Форми роботи: уроки громадянськості, уроки мужності, літературно-музичні композиції, заочні подорожі, краєзнавчі експедиції, відвідування театрів і музеїв, виступи агітбригади, усні журнали, фотовиставки, зустрічі з воїнами АТО тощо Тематичний зміст виховної діяльності: «Що я знаю про Україну», «Державна символіка», «Поспішаємо до оселі ветерана», «Історія мого села», «Люби і знай свій рідний край», «Моя земля – земля моїх батьків», «Андріївські вечорниці», «Видатні люди мого району », проект «Наші односельчани в АТО», «Легенди мого краю». «День захисника України», «Козацькі забави», участь в патріотичній грі «Сокіл-Джура» Виховні досягнення: ·                       сформованість історико-культурних цінностей; ·                       усвідомлення національної ідеї, культури міжетнічних відносин; ·                       розвиток поваги до народу, рідного краю, держави. ·                       знання і виконання законів України «Я» -«Культура» (Ціннісне ставлення до культури і мистецтва) Мета: формувати усвідомлення загальнолюдських цінностей; формувати духовно-етичну та естетичну культуру особистості; формувати потребу у спілкуванні з мистецтвом як основу естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності. Критерії сформованості ціннісного ставлення школярів до культури і мистецтва: потреба у спілкуванні з мистецтвом та сформованість естетичного смаку. Форми роботи: екскурсії, віртуальні екскурсії, години поезії, години музики, літературно-музичні композиції, конкурси творчих робіт, малюнків, конкурси читців, заняття у вокальних та літературних гуртках акції милосердя. Тематичний зміст виховної діяльності: «Світ моїх захоплень», «Мистецька карта Чернівеччини», «Музика, яку ми любимо», «Естетика поведінки та етикет», «Люблю я пісню українську», проект «З колядою у серці», Виховні досягнення: ·    сформованість духовно-етичної та естетичної культури особистості; ·    усвідомлення цінностей соціального спілкування; ·    розвиток культури мислення та поведінки, ·    практична діяльність учнів в контексті ціннісного ставлення  «Я» -«Природа» (Ціннісне ставлення до природи) Мета: формувати екологічну культуру особистості, моральну відповідальності за збереження Природи, спонукати дітей до Критерії сформованості ціннісного ставлення школярів до природи: діяльність школярів та їх поведінка не порушують екологічну рівновагу в природі. Форми роботи: віртуальні подорожі, екскурсії, агітбригада, усні журнали, години спілкування, захист проектів, презентації. Тематичний зміст виховної діяльності: «Природа очима дітей», «Чисте подвір’я», «Сім природних чудес України», участь в агітбригаді «Екофан», «Екологічною стежкою села Долішній Шепіт», «Посади дерево!», «Дизайн шкільної території», проект «Екологічна абетка». Виховні досягнення: ·         сформованість основ екологічного мислення; ·         сформованість особистісних цінностей, спрямованих на збереження природи ·         усвідомлення краси природи як унікального явища; ·         забезпечення позитивних емоційних переживань у світі природи; ·         потреба в екологічній діяльності, участь у природоохоронних заходах У своїй роботі використовую демократичний стиль керівництва – завжди враховую думку учнів, прагну зрозуміти їх, переконувати, а не наказувати. Моє педагогічне спілкування спирається на передову, прогресивну мораль – гуманістичну, в основі якої лежить демократизм, розумність, природність. У спілкуванні з учнями завжди прагну знайти гідне, схвальне, добре, навчаю учнів знаходити такі ж риси в іншій людині, формую вміння цінувати в інших індивідуальне, неповторне. В основі мого педагогічного спілкування лежить плюралізм. Він полягає у вмінні і можливості толерантно ставитись до світогляду, переконань, позицій, думок і почуттів інших людей, не ображати, не принижувати їх гідності, визнавати, що кожна людина може змінитись, якщо вона помиляється, має можливість морального зростання. Це терпимість, толерантність, яка допомагає гуманізувати міжособистісні стосунки; це передумова для плідного співробітництва між людьми. Всю систему навчально-виховної роботи в класі спрямовую на вивчення потенціалу особистості учня, створення сприятливих умов для розвитку кожної дитини. Розуміючи сучасні вимоги виховання прагну організувати виховний процес, що формував би повноцінну цілісну особистість, індивідуальність, національну гідність, совість і честь кожного мого вихованця. Особистим прикладом, поведінкою, способом життя намагаюсь побудувати такі взаємовідносини у колективі, щоб кожна дитина відчувала свою значущість, потрібність.
діагностико-результативний компонент (очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)	Очікувані результати впровадження виховної системи – це активна громадянська позиція моїх вихованців, розвиток таких рис як працелюбність, доброзичливість, милосердя, вміння будувати толерантні стосунки; сформування цілісної моральної особистості – утвердження у вихованців віри і впевненості їх можливостей. В рамках проведення моніторингу результативності впровадження виховної системи класу опрацьовано критерії ефективності та підібрано діагностичний інструментарій. Критеріями ефективності було обрано такі показники: ·        вихованість учнів; ·        сформованість колективу; ·        ціннісні ставлення за напрямками Основних орієнтирів ·        участь учнів класу або класного колективу в різних конкурсах, оглядах, олімпіадах; ·        задоволення учнів класу та батьків процесом життєдіяльності класу; Опрацювавши певний діагностичний інструментарій за кожним показником дійшла висновку, що оцінку статистичного стану ціннісних ставлень до сім’ї, держави, природи, знань людей, до себе найкраще показав опитувальник «Особистісний ріст» за методикою П.Степанова, Степанової, Д.Григор’єва. Для забезпечення відстеження динаміки виховного процесу в класі, та росту моральної вихованості учнів за методикою М.І.Монахова було проведено порівняльний моніторинг якості процесу виховання духовно розвиненої особистості за три останні роки . Моніторинг результативності виховної системи класу було здійснено з метою: ·    удосконалення педагогічних форм і методів, які забезпечують формування духовних цінностей; ·    визначення результативності духовно-етичного виховання учнів; ·    створення умов для засвоєння національних та загальнолюдських цінностей, самовиховання і самореалізації особистості, сприяння інтелектуальному, морально-духовному та естетичному розвитку особистості; ·    виявлення ефективності впровадження моделі виховної системи класу ·    створення системи прогнозування розвитку моделі виховної діяльності класу «Гармонія». За результатами моніторингу можна зробити такі висновки: ·    модель виховної системи класу «Гармонія» сприяє духовному розвитку учнів; ·    збільшилися показники «особистісного росту» учнів за напрямками Основних орієнтирів виховання ·    значно збільшилися показники рівня розвитку духовної позиції (толерантність, людяність, емоційна розвиненість, інтелігентність, свідомість). Аналіз моніторингу свідчить про те, що: ·    в класі створено умови для розвитку духовності учнів, їх творчих здібностей; для спільної виховної діяльності вчителів, батьків і дітей; ·    кожна особистість зорієнтована на загальнолюдські цінності ; ·    в класі на даному етапі роботи сформовано духовні якості дитини: виваженість, відповідальність, взаємоповага, взаєморозуміння, доброзичливість, людяність, мудрість, об’єктивність, порядність, правдивість, співчуття, справедливість, терпимість, толерантність, чесність, чуйність, щедрість; ·    зріс рівень суспільно-політичної і громадянської активності учнів, їх цілеспрямованості, вимогливості до себе, самоорганізації. Отримані показники дають можливість стверджувати, що створена модель виховної системи класу «Гармонія» допомагає більш цілеспрямовано здійснювати виховну діяльність класу, координувати дії вчителів-предметників, учнів і батьків учнів в організації життєдіяльності класу, що сприяє духовному розвитку учнів. В результаті дії моделі виховної системи класу «Гармонія » в класі створений позитивний морально-психологічний клімат, виросла задоволеність учнями і батьками виховною системою класу, завдяки якій кожна дитина проявляє себе особистістю, яка є духовно сформованою, моральною з розвинутими гуманістичними рисами.
Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)	Додається