2 грудня 2017 року я взяла участь у неординарній події, яка проходила у м.Києві у школі №148, директором якої є Сергій Горбачов. Це Афілійований mini EdCamp Kyiv "Без довіри немає освіти". Звіт про цю подію можна прочитати ось ТУТ.
На подію приїхало багато освітян та батьків з різних куточків України. Мені приємно було побувати серед колег з Києва, Донецької, Дінпропетровської, Полтавської, Житомирської, Запорізької, Сумської, Чернігівської, Черкаської, Рівненської, Харківської, Миколаївської, Закарпатської, Хмельницької областей.
Відразу ж зустріла свою однокурсницю, а нині відому директорку гімназії Введенська Катерину Спітковську. Сподівалася зустріти ще кілька своїх колег з УМО.
Спочатку ми були усі разом у актовій залі, де відбулося відкриття та дві пленарні сесії:
Спочатку відбулася це подіумна дискусія: "Без довіри немає освіти", у якій взяли участь Павло Хобзей, заступник міністра освіти і науки України, Тетяна Шкурова, заступник директора департаменту Київської КМДА, Наталя Іваніна, начальник управління освіти Дніпроського РУО, та Ксенія Мерінова, голова батьківської ради Дніпровського району Києва.
Далі відбувся діалог з Павлом Хобзеєм.
Потім були проведені фасилітаційні сесії. Перед початком події ми отримали бейджики з номером групи, у якій ми будемо працювати. Фасилітатор Зоя Зіновьєва заохотила нас провести сесію та поділитися досвідом своєї роботи.
Потім ми пішли на SpeedGeeging. Всі запрошені та заявлені попередньо експерти у своїй галузі анонсували свою сесію за одну хвилину. Ми, учасники, обирали, до кого іти.
Спочатку я відвідала сесію Альони Парфьонової та Романа Корсуна з ГО "Батьки SOS" "Як захистити права дитини не втрачаючи рівновагу". Я дуже поважаю цих людей та з задоволенням та цікавістю читаю їхні пости.
Другу експертну сесію я відвідала у Катерини Спітковської, директора гімназії "Введенська". Вона поділилася досвідом про те, як проект, поданий їхньою командою, виграв фінансування Громадського бюджету.
Хто - Климчук Маріанна
Звідки село Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області
Як що ви відвідаєте мою сесію, то ви:
Почуєте про те, як за кордоном проводяться уроки, як вчителі спілкуються з учнями та якою є їхня мотивація до навчання.
Побачите: відео та фото різних уроків та класних приміщень
Подискутуєте про те, що цікаве, гарне, корисне, або навпаки, ми можемо запровадити в Україні.
І до мене прийшли зацікавлені люди. (Фото сесії додам пізніше, бо фотографувала не я)
Я, як людина, яка вже колись бувала на тренінгах , розпочала свою сесію з вправи-привітання, коли кожен учасник, передаючи з рук в руки мяку іграшку, називав своє імя та рису характеру, яка починається з цієї ж літери, що й імя.
Так як формат моєї сесії передбачав дискусію, то наступною була вправа "Згоден - не згоден". Я зачитувала такі собі "провокаційні" твердження, і учасникаки обирали позицію - згоден - не згоден та аргументували свій вибір.
Наступним завданням було виразити одним словом фактор, який, на їхню думку, є важливим для підвищення якості освіти. Тоді ми виокремили ті фактори, на які ми можемо вплинути та ті, на які не можемо і я поступово перейшла до розповіді про те, що і як відбувається за кордоном, а конкретно в США, штат Невада, місто Ріно, де я перебувала на стажуванні та проходила практику в школі.
Мені дуже приємно, що люди ставили запитання, з цікавістю переглядали відео та навіть залишилися у мене всю перерву між сесіями.
І остання вчительська сесія, яку я відвідала - це сесія колеги з Жовтих Вод Дніпропетровської області Наталі Дробот, де вона розповіла про форми і методи роботи на уроках зарубіжної літератури "Як я намагаюся формувати компетентності".
Завершилася подія врученням сертифікатів та фото на память.
Для мене ця подія завершилася знайомством з цікавими людьми. які залишили свої координати для співпраці.
Для мене ця подія завершилася знайомством з цікавими людьми. які залишили свої координати для співпраці.
Немає коментарів:
Дописати коментар