Персональний блог вчителя англійської мови, музичного мистецтва та класного керівника
Климчук Маріанни Олександрівни
с.Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області
В жовтні у нашої групи було три вихідних дні, які ми могли витратити на свій розсуд. Група у складі Макарової Ані (Росія), Андріуса Віткунаса (Литва), Ані Лемонжави (Грузія), Уміди Хакімової (Узбекистан), Єршата Байтаєва (Казахстан) та мене (Маряни з України) вирішили відвідати Лас-Вегас, який був "всього" за 8 годин їзди на автобусі. Дорога в одну сторону коштувала нам 160 доларів. Ніч у хостелі 20 доларів. Екскурсія до Гранд Канйону вже й не памятаю, скільки. Отже, наші "пригоди" у Лас-Вегасі.
Перше, що вразило мене особисто - це якість дороги. Місцевість - а це штат Невада - як у ковбойських фільмах: справа-кактуси, зліва - кактуси, десь колись зустрінеться ранчо на узбіччі. А дорога - як скло. Короткі замальовки з телефона через вікно автобуса. Отака вона - Невада!
Підїжджали ми до Лас Вегасу вже ввечері. Кілька зйомок з вікна автобуса.
Ми приїхали в Лас-Вегас ввечері о 8 годині. Єврей-таксист, який розмовляв російською любязно довіз нас до місця нашого проживання. Ми "закинули торби" і відразу пішли гуляти містом, щоб не втратити ні хвилини дорогоцінного часу. Це відео нагадало мені, що це було 19 жовтня о 9 годині вечора.
Ana loves me.
Тут ми "толкали речь" про нас.
Ми "мельком" відвідали казино.
Нічний Лас-Вегас. Ми очікуємо на танець фонтанів. Belaggio.
"Танцюючі" фонтани Лас-Вегасу.
Майже опівночі в Лас-Вегасі народу - як мурах. Хоча надворі - жовтень, а погода тепленька. На вулицях можна зустріти ось таких дівчат, та зробити з ними фото.
За два тижні до того, як ми тут побували, тут відбулася стрілянина. Стрілянина в Лас-Вегасі — масове вбивство у США, заподіяне 1 жовтня 2017 року, коли вбивця обстріляв відвідувачів музичного фестивалю кантрі-музики Route 91 Harvest на відкритому концертному майданчику на північний схід від Мандалай-Бей в Лас-Вегас-Стріп.
Ми відвідали це місце. Страшна трагедія для людей.
Літаки у місті (аеродром) зовсім поруч з трасою, яка йде через місто.
Атракціон Американські гірки. Все, що бачила цікавого по дорозі, намагалася знімати на камеру.
На вулицях міста можна було побачити ось таких казкових героїв.
Або ось таких героїв.
Місця для відпочинку. Mandalay Bay
Також, проходячи вулицями ми змогли поспостерігати за таким собі закритим авторалі.
Просто вулиці Лас-Вегасу. День 3 нашого там перебування.
І повсюди вулицями звучить музика!
Частинка Єгипту у Лас-Вегасі. Ми ніби побували там.
Ідемл вулицями до так званої "Венеції" у Лас Вегасі. 21 жовтня 2017 року.
Ми хочемо обійти все у місті. Я і Ана хочемо "піти наліво".
При університеті Ріно є окремий коледж, де навчають вчителів початкових класів. До їхніх послуг щикарна бібліотека, де окрім книжок і роздаткового матеріалу на уроки (який можна брати і використовувати) є різноманітні девайсами для виготовлення цього роздаткового матеріалу, як от різні (навіть не знаю як сказати) пристрої, на яких можна вирізати найрізноманітніші шаблони. Наприклад, дивіться у відео:
Тут ви можете побачити найрізноманітніші різаки для паперу, величезні ламінатори, та як використовувати ці машини для вирізування різних шаблонів.
Вже перебуваючи у Лас-Вегасі ми замовили і купили собі подорож до Великого Канйону в Арізону. Екскурсійним автобусом ми робили зупинки біля Hoover's Dam. (Гребля Гувера). якщо коротко, то Вікіпедія нам каже, що це — унікальна гідротехнічна споруда у США, бетонна гребля заввишки 221 м і гідроелектростанція, споруджена в нижній течії р. Колорадо. Розташована в Чорному каньйоні, на кордоні штатів Аризона та Невада, за 48 км на південний схід від Лас-Вегаса; утворює озеро Мід.
Якраз на цьому мосту можна побачити табличку, де пише Welcome to Nevada
І страшненько на ньому перебувати...
А це вже відео безпосередньо з Великого Канйону. Яке величне диво природи!!!
Оглядова площадка.
Ана з Грузії говорить про те, що ми подолали півсвіту, щоб побувати тут і про те, що кожен вчитель англійської мови заслуговує тут бути. Золоті слова!
Для людей, які переїжджають до Америки на постійне місце проживання або просто імігрують, є спеціальні навчальні центри з навчання англійської мови. У цьому центрі можна побачити людей різного віку та різної національності, які приходять вивчати мову. Ми мали змогу теж спробувати як це - навчати англійської мови не українців. Наприклад, цікаво було жестами пояснювати значення слів She, He, We (вона, він ми) жіночці із Пакистану.
Вивчення та впізнавання звуків.
Вивчення займенників.
Також учасники нашої групи мали змогу сказати кілька слів про себе.
10 вересня 2017 року я виїхала з рідного села для того, щоб на сім тижнів поїхати "за окіян". Так, мені не вірилося, але моя мрія збулася, я їду на стажування за програмою ТЕА (дай, Боже, здоровя американцям за те, що вони справно платять податки і вчителі з усіх країн мають змогу відвідати їхню країну, як то кажуть, "безвоздмездно".
Отже, 11 вересня ми, чотири красуні з різних куточкі України прибули до посольства Америки у Києві, щоб забрати свої візи та послухати останні "напутствія", як потрібно себе поводити за кордоном.
Біля посольства не можна було фотографуватися, але ми це зробити трохи далі.
Біля посольства був парк, а у ньому чудні білочки.
Далі ми з дівчатами пішли по Києву. Особисто я ще оббігала можливі точки з сувенірами та купила, що можливе на дрібні подарунки. Як виявилося потім, вони ой, як були потрібні - сувеніри для колег, викладачів, вчителів-партнерів, американських учнів, тощо...
Ввечері ми приїхали до Борисполя та переночували у їхньому готелі. Переночували - це мяко сказано. На літак ми зареєструвалися онлайн, але приїхати в сам аеропорт потрібно було в 4.30, так як о 6 ранку літак відлітав до Франкфурта, де нас чекала пересадка на літак до Вашингтона. (О, мама мія, ніколи не літала літаком!). Також звечора я ніяк не могла вкластися, тому що ще хотіла доробити деякі завдання, які нам попередньо дали підготувати (тай навіщо? там була купа часу все зробити).
12 вересня вдосвіта ми як штик в аеропорту. Добре, що нас було четверо і ми якось трималися купи. Всі ці процедури догляду, огляду та перевірки документів були дуже цікавими, особливо для мене.
Мої подруги Лена Мохір, Іра Томулець та Лена Андрійчук
Звичайно, ж і відлітаючи і сідаючи, я знімала відео з літака. Та тепер вже його і не знайдеш у своїх архівах. Коли ми четверо прилетіли до Франкфурта, то нас розділили. Тобто, до якогось певного терміналу ми ішли разом, а потім обидві Олени полетіли до Вашингтону одним рейсом, а ми з Ірою іншим, тобто прилетіли на дві години пізніше.
в аеропорту Франкфурта
Намагаюся сфотографувати літак
вперше у літаку
Літак на Вашингтон - це такий собі спальний вагон-ресторан. Прикольно. Перед початком рейсу обовязково проводять інструктаж з техніки безпеки (не знаю хто там розказує, а стюардеси у проходах показують усе, як це має бути). Потім - їжа, напої (серед них і вино) та відпочинок (сон). Переліт був за сонцем, ми доганяли день. Тобто, ми вилетіли з Києва 12 вересня вранці о 6, а прилетіли у Вашингтон теж 12 вересня десь годині о 5 дня.
на цьому відео аеропорт у Франкфурті.
Вилітаємо з Франкфурта. 12.24 12 вересня. Так як я ніколи не літала літаком, то й назнімала 150 відео...
Ось такий літак всередині...Боїнг...
Летимо....аж 9 годин потрібно летіти....
У літаку
а на цьому відео підлітаємо до Вашингтону.
У аеропорту Вашингтона нас зустрічали представники IREX. Різними рейсами на стажування до Сполучених Штатів прилетіло в загальній кількості 82 учасників з 42 країн світу. Це було неймовірно!!!
Ще попередньо, в серпні для нас була створена платформа OBA для спілкування. Вірніше, ця платформа існувала і до того, лише нам виділили на ній окрему сторінку, чи що...Ми наперед знали, в якому штаті будемо на стажуванні. То попередньо ми переписувалися на платформі і заочно знайомилися. А, вже зустрівшись разом, впізнавали одне одного.
По дорозі з аеропорту
З аеропорту нас повезли до готелю "Мелроуз", де поселили на три дні. Цікаво, що при поселенні старалися змішати які тільки можливо країни і континенти. Так, я опинилася в одній кімнаті з Ramona Antonia Green з Домініканської республіки.
Це якесь фото зроблене по дорозі до готелю, але воно зроблене в 17.20 ввечері 12 вересня.
кімната у готелі Мелроуз Вашингтон
Того ж вечора нам запропонували пройтися містом та пошукати, де повечеряти.
Вечірня прогулянка вулицями міста.
ЦЕРЕМОНІЯ ВІДКРИТТЯ ПРОГРАМИ
ЕКСКУРСІЯ ВАШИНГТОНОМ (на екскурсійному автобусі). Дуже пізнавальна. Зараз переслуховуючи заново багато чого дізналася.
У цьому відео про меморіал Лінкольна, про героїв війни у Південній Кореї та Вєтнамі.
Тут екскурсовод розповідає, як в 1912 році японці передали американцям 3000 квітучих вишень. Деякі з них посаджені навколо водойми біля меморіалу Лінкольну. Хоча пройшло вже 105 років, деякі з дерев все ще живуть. Також можна було побачити статую Томасу Джеферсону, одному з тих, хто писав декларацію про незалежність Америки. Коли британці спалили бібліотеку національного конгресу, Джеферсон продав 6 тисяч примірників своєї приватної колекції уряду.
Художня галерея
Капітолій. Прапори розвіваються над палатою сенаторів. Це означає, що обидів палати на сесії. сенат працює.
Про розбудову капітолію в звязку з тим, що прибували нові штати і нові представники штатів.
про оранжерею, в якій багато екзотичних рослин. про місце, де з одного боку бачиш відображення меморіалу Лінкольна, а з іншого - монумента Джорджу Вашингтону.
Про Капітолій та інавгурацію. Про музеї такі як Smithoinian, American Indian etc. Про палату представників, де кількість залежить від населення. Зазвичай є ще палата сенату. Президент - виконавча влада, а сенат - законодавча.
Про музей афроамериканської культури та історії Smithonian Institution, куди входять 19 будівель. Безкоштовний, та дуже важко потрапити, у вересні можна замовити аж на січень. Меморіал Лінкольну.
Розповідає про Білий дім
Про те, як у 1814 році британці спалили ціле місто. Все-все. Про Білий дім.
Вулицями Вашингтона. Третя найстаріша будівля Вашингтону.
Парк біля Білого дому. Побудований французом. Памятник сьомому президентую
Про Білий дім.
Вулицями міста.
День 3 Воркшопи.
Воркшоп про привітання в різних культурах.
Презентації наших колег про питання, які вони повинні були обговорити у групах..
Колега з Індії. Vinayadhar Raju та 5 копійок від Єршата Байтаєва
Колега з Домінікану Рамона Антоніа Грін та наша Олена Андрійчук (тримають плакат). Чайден з Камбоджи говорить кілька слів. Лена Андрійчук виступає також.
Презентує естонець. Слово передає колезі з Таїланду. Ана з Грузії продовжує.
Презентація про вчителів-лідерів, яке бачення вони мають.
Колега з Лівану починає. Альона з Молдови продовжує.
Марія з Молдови про хороше комунікування. Лєна Мохір про натхнення та мрії. A song about future.
Презентація групи про колаборацію та компетенції. 14 вересня 2017 року. Ніколас з Аргентини презентує. Про планування та ініціативність презентує Хорхе (Колумбія) та Анна (Росія)
Фархат з Алжиру презентує.
Потім у нас відбулася велика інтернаціональна ярмарка, де кожна країна презентувала свою культуру, освіту, тощо... Враження - супер!
