КОНКУРС

Шановні читачі! Хочу поділитися думками про конкурс, який відбувся на теренах нашого району у серпні 2015 року. Все, з чим ви згідні чи не згідні прошу висловлювати у коментарях, бажано не анонімних. Буду щиро вдячна. Але, попереджаю - моя думка - суб'єктивна, хоча є частка об'єктивності.
Цього року багато директорів нашого району пішло на пенсію. І районний відділ освіти вирішив по-новому провести заміну. Було оголошено конкурс на заміщення вакантних посад керівників навчальних закладів. Так думаю, що ідея була взята  звідси. Ідея хороша. Дуже гарно все було розписано  у Порядку проведення цього добору, який можна прочитати ТУТ. Єдине, що  було  відмінне у нас - це не вимагалася наявність менеджерської підготовки (що є, наприклад, у мене) та знання іноземної мови (що теж є моїм плюсом). І, говорилося про стаж 5 років, хоча в Законі України про загальну середню освіту ст.24 п.2 пише про стаж 3 роки.
В школі, де я працюю, а це Долішньошепітський НВК незмінним директором з 1995 року був Гілюк Іван Васильович. Його права рука - це заступник з НВР Андріцька Ніна Василівна  а його ліва рука - заступник з ВР Лазорик Валентина Георгіївна. Вже на протязі 20 років вони сумлінно виконують свою роботу. І, цілком природно, що вони були в кадровому резерві ці всі роки і думали про те, що коли-небудь зможуть зайняти цю посаду. Я - звичайний вчитель. Ніколи не думала про місце директора, ніколи не була в кадровому резерві, аж поки в липні 2013 року  на електронну адресу школи не прийшов лист з райво про те, що в кадровий резерв потрібно занести педагогічних працівників, яким ще немає 45 років. Ось так Іван Васильович заніс мене до кадрового резерву на посаду  директора Долішньошепітського НВК. Того ж року в жовтні місяці прийшов лист про те, що Університет менеджменту освіти при Академії педнаук оголошує набір на бюджетне навчання за спеціальністю "управління навчальними закладами". Про нього можна прочитати ТУТ. Правда, на бюджет брали тих, у кого було направлення з департаменту освіти. А туди було потрібно подати направлення з району. І я зі сльозами на очах в прямому сенсі цього слова "вибила" обидва направлення і пішла на навчання.
 Вакансія на посаду директора ЗНЗ була у таких школах: Слобода-Банилівський НВК, Вижницька гімназія, Іспаський ЗНЗ, Чорногузівський ЗНЗ та в нашому НВК. По всіх школах був лише один кандидат. Лише у Вижницькій гімназії було два кандидати. А наша, суперпопулярна школа отримала аж 4 бажаючих її очолювати.
Отже, до участі в конкурсі подали заяви такі педагоги:
Кандидат №1 - це Лазорик Валентина Георгіївна. Вчитель української мови та літератури, заступник директора з виховної роботи, 47 років. Невтомна бджілка-трудівниця. Відповідає за все, що треба і за все, що не треба. Безвідказна всім - і хто до неї добре ставиться, і тим, хто сьогодні їй може наплювати в душуе, а завтра йде просити щось надрукувати і таке інше. Єдиний. на мою думку, ганч - це емоційна нестриманість і занадто довірливість людям. Багато зробила для того. щоб наша школа була на хорошому рахунку у районі. Особливо її цінує Наталка Михайлівна Додяк, яка багато років керувала виховною роботою у відділі освіти і знає, який В.Г. працівник. По ІКТ на другому місці після мене (я так вважаю). Не соромиться вчитися, коли чогось ще нового не знає. Кожному вчителю на ювілей зробила відеоролик. (Перший зробила я для Івана Васильовича 5 років назад і передала естафету). Нагороджена премією ім.Федьковича.

Кандидат №2 - це я. Вчитель англійської мови та музики. 44 роки.  Активний "приймач" районних методичних обєднань з англійської мови. Всі мої досягнення (крім цього року) висвітлені на сторінці Портфоліо. За цей рік ще не виставила. Важливим своїм внеском в розвиток школи вважаю роботу волонтера Корпусу миру на протязі двох років. яка вклала в розвиток навчально-матеріальної бази школи майже 110 тисяч гривень (це ще коли долар був по 8). Це - на 5 кабінетів комплекти - плазма+ноутбук (40 тис), спортивний інвентар на 36 тис., з 1 по 11 клас підручники видавництва Оксфорд на 24 тис., на оформлення методичного кабінету 4 тис., на словники 3 тис. та внесок на мультимедійну дошку 2 тис. ІКТ володію на рівні досвіченого користувача. Навчаючись в УМО захистила магістерську роботу на тему "ІКТ-компетентність керівників навчальних закладів". Досліджувала наш район. Проте, як виявилось, це нікому не цікаво, окрім Тараса Петровича Мазуряка, вже колишнього директора Іспаського ЗНЗ, який володіє компютером на високому рівні. Теж нагороджена премією ім.Ю.Федьковича. Думаю, що теж у багатьох випадках безвідказна. Про ганчі хай скажуть колеги.

Кандидат №3 - це Андріцька Ніна Василівна. Вчитель математики. 54 роки. Заступник директора з навчально-виховної роботи. Тримає дисципліну у школі. Якби мала більше повноважень, дисципліна була би ще й в сторожів. Завжди сумлінно виконувала свої функціональні обовязки. Тому до нашої школи ніколи не було претензій ні затарифікацію, ні за  олімпіади, ні за курси, ні за атестацію, ні за ІСУО (яке, до речі, веду я). . ІКТ володіє на середньому рівні (на мою думку). Але, принаймі, може відкрити пошту, надрукувати та відіслати наказ, надрукувати характеристику, атестаційний лист. Дуже гарно оформила звіт про атестацію школи. Теж має премію ім. Ю.Федьковича

Кандидат №4 - це Баранюк Неллі Михайлівна, вчитель зарубіжної літератури. 56 років. Просто вчитель, як і я. Нічого визначного не можу сказати. ІКТ не володіє. Принаймі, щось набрати на компютері та пустити на друк не вміє. Для мене це специфічна людина.

7 серпня нас зібрали усіх кандидатів у районі для оголошення цього конкурсу. Але, виступаючи, начальник відділу освіти та головний спеціаліст по кадрах наголошували на те, що конкурс ще нічого не означає, ще можуть бути інші люди на цих посадах і т.д. і т.п.

14 серпня у нашій школі відбулася урочиста подія - це виступи кандидатів. Було запрошено весь трудовий колектив школи, батьків з села. До школи прибула комісія, яка мала би голосувати за певного кандидата та рекомендувати його на цю посаду. Також умовами конкурсу передбачалося висловлення членами комісії окремої думки. До складу комісії входили: начальник відділу освіти Вижницької РДА Андрич Михайло Григорович, головний спеціаліст відділу освіти Гринчук Ганна Іванівна, голова комісії по освіті в райраді Гарас Віталій Володимирович, голова райкому профспілки працівників освіти Борсук Ярослав Семенович, голова сільської ради Жебчук Юрій Дмитрович, депутат сільської ради Токар Ілля Іванович та голова батьківського комітету Москалюк Оксана Степанівна.
Спочатку виступив начальник відділу освіти Вижницької РДА Андрич М.Г., який познайомив присутніх з умовами цього конкурсу.

Єдине, що я можу сказати, що знову акцентувалася увага на тому, що колектив - це дорадчий орган, комісія - це теж дорадчий орган, можуть бути інші люди на цій посаді, і взагалі, ключова фраза: "МИ могли призначити керівника, як це сказано в законі". Таке відчуття, що конкурс для відділу освіти був навязаний і перебивав їм якісь плани. Знову ж таки висловлюю своє судження.
Далі, презентацію КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ школи (як про це було заявлено у конкурсі) розпочали кандидати в порядку подання заяв. По ходу хочу зауважити, що начальник відділу освіти намагався перебивати виступаючих. Тому, ні перший ні другий кандидати не висловили до кінця все, що вони підготували, бо їх зупиняли.

Лазорик Валентина Георгіївна.

Климчук Маріанна Олександрівна

Андріцька Ніна Василівна.

Баранюк Неллі Михайлівна. 
І в цьому ж відео - слово надали сільському голові, який сказав багато толкових речей та запропонував колективу проголосувати і обрати собі директора.

Після всіх кандидатів знову виступив начальник відділу освіти.

І накінець, відбулося голосування.

По правді сказати, ми хотіли цього голосування. Чомусь Андрич дуже впирався, але змушений був погодитися під натиском колективу. 

 В результаті вгадайте, хто став директором????

Питання в наступному: 

Чому бюлетені для голосування не порахували відразу і не написали протокол?

Чому їх повезли у Вижницю і ні один член комісії їх більше не бачив у очі крім Андрича? НІ ОДИН ЧЛЕН КОМІСІЇ!!!!

Чому комісія не засідала і не обговорювала виступи кандидатів. не висловлювала свою, так би мовити, "особливу думку"?

Чому ( з неофіційних, але достовірних джерел) ці папірці рахувалися і розкладалися на купочки  на ІІІ поверсі (як у нас кажуть) адміністрації?

Чому людей, що голосували, було 27, а папірців вийшло 28?

Чому все тримали в секреті, даючи повід для домислів та пліток?

Для чого взагалі був цей конкурс?

Хочу ще додати коментар до одного з виступів. Я глибоко поважаю всіх, хто зараз знаходиться в АТО. Я можу лише просити Бога за їхнє здоров'я. Але я особисто не маю морального права комусь дорікати, що він не патріот, якщо у мене всі члени родини вдома і ніхто не  перебуває в АТО.

P.S. Уже в квітні місяці, перед тим, як в.о. директора мали затверджувати, у районі відбулося засідання комісій райради з питань освіти. На це засідання, за нашим проханням були запрошені ми, попередні кандидати, де ми хотіли, щоб начальник відділу освіти привселюдно заявив, якими критеріями він керувався при виборі того кандидата, якого він вибрав. У присутності десь 15 чоловік він заявив, що не дивлячись ні на які умови конкурсу він обрав ту людину, яку "обрав" колектив. Що, мовляв, у цього кандидата було найбільше голосів - це 10. Це малося на увазі Н.М.  (про те, що 6 з них - це близькі члени родини як-от дочка, чоловік, рідна сестра, невістка рідного брата, дружина рідного брата і сама кандидатура ніхто і не згадував), а інші "безнадійно"  відстали. 

Через годину після засідання комісії, ми, кандидати, якщо точніше, то я і Ніна Василівна, бо деякі кандидати хотіли бути добрими з усіма  зайшли   в кабінет начальника відділу освіти з вимогою показати нам оті наші "бюлетені". Під натиском виявилося, що ще в одного кандидата (тобто у мене) було теж 10 голосів, і з колективу, а не з родини.

 Але....до комісії було написано листа (додам пізніше) і на нього написана така відповідь (додам).

Який можна зробити висновок? Зробіть його самі....

P.P.S. Час минає....Ми всі працюємо як і працювали.... За винятком того, що додалося всіх маразмів, про які пише Громовий у своїх постах. Не минаємо жодного  конкурсу. Не маємо права висловити свою думку. Колектив розпався на дрібненькі осколочки. Кожен сидить по закутках і боїться вийти "на люди", щоб не дай Бог, щось не сказати лишнього (бо кругом члени родини, які все чують). Заступники директора "підставляють".....переглядають вебінари з шкільної пошти.....крадуть сертифікати...На кожній нараді вчителі слухають про те, що не вміють навчити, батьки незадоволені, всіх прийдуть  і перевірять, познімають звання та категорії....Така собі "позитивненька атмосфера".

І не треба мені згадувати тепер про те, що я хотіла 5 років тому. У мене хоча би димлом про це є.