КАБІНЕТ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Коли я прийшла на роботу у село Долішній Шепіт у 1991 році, у мене спочатку не було кабінету. Я викладала музику, і "кочувала" разом з фортепіано з каморки піонервожатої у кабінет трудового навчання, потім у кабінет початкових класів.

     Згодом звільнився кабінет військового навчання - з сонячної світлої сторони, але туди "переселився" кабінет зарубіжної літератури. А мені дістався порожнісінький клас з північної сторони, куди сонце заглядає аж у 5 годині вечора.
     Спочатку я не знала, як його правильно оформити. У мене висіли "різнокаліберні" стенди, і одного разу комісія при об'їзді сказала мені, що у мене "конгломерат", а не кабінет.
    Досвід приходить з роками. Я вже стала вчителем англійської мови. Окрім досвіду я не шкодувала своїх власних коштів на обладнання кабінету. Окрім стендів, я придбала у клас компютерний стіл, МФУ, меблеву стінку у підсобку і звичайно ж весь роздатковий матеріал, книги, підручники. Свій перший стаціонарний компютер я "заробила" у Американських рад у 2003 році, приймаючи участь у програмі ТЕА. До нього в комплекті був принтер та сканер. Як тепер пригадую себе, як я друкую одним пальцем, нічого не вмію, і постійно телефоную у сусіднє село до інформатика, якщо десь не туди натисну. У 2005 році я знову, як півфіналіст програми ТЕА, отримала компютер з усіма додатками до нього. Так, у мене першої в школі був компютеризований клас.
      У 2010-2012 роках у школі працювала волонтер Корпусу миру Ебі Сотер. Ця дівчина жила у мене вдома, фактично була на 2 роки членом моєї сім'ї. Вона була помішана на написанні різних грантів і проектів. Завдяки їй у нашій школі 5 кабінетів ( в тому числі і мій) отримали комплекти у складі ноутбука та плазмового телевізора а також учні з 1 по 11 клас забезпечені підручниками видавництва Оксфорд.
      Стосовно мультимедійної дошки - вчитель однієї із шкіл району Т.П.Мазуряк написав заявку і отримав грант для цілого району - ноутбуки, дошки, проектори. Потрібно було внести внесок від громади - 2тисячі гривень. Цей внесок теж зробила волонтерка Ебі. Правда, після цього ми на дошку ще чекали 2 роки, і не знаю, чи дочекалися б, якби не "рух вперед", а саме похід до заступника голови райдержадміністрації стосовно цього питання. Так дошка до нас "дійшла". Правда проектор і установка - знову все за мої кошти.
      Цього року надійшла радісна звітка від МОН про те, що ті школи, які брали участь у проекті Go Camps отримають 15 компютерів. Я чекаю на те, що в майбутньому я зможу взагалі проводити круті уроки з використанням веб-ресурсів кожним учнем. Але, знову ж таки, чекаємо...
     За 25 років роботи у школі мій кабінет оплачувався 2 або 3 роки ( я маю на увазі період, відколи вийшла "Інструкція про оплату праці", де було вказано, що доплата за завідування кабінетом 10-13 %).
   Добре памятаю, як приїжджала комісія з районо перевіряти, що у мене в кабінеті є (для того, щоб дати оплату), і головний бухгалтер відділу освіти витер пальцем пилюку від крейди на моєму сканері і демонстративно мені її показав. Також памятаю постійний страх учителів фізики та хімії типу "Не треба мені оплати, бо прийдуть, перевірять, а у мене немає всіх реактивів, чи всіх приладів...." І ніхто не говорив про те, що згідно наказу про Типовий перелік навчального обладнання", тим усім обладнанням має забезпечити ДЕРЖАВА. А держава не дала мені НІЧОГО. Навіть замість поламаних стільців у мене деревяні лавочки - за рахунок батьків. І ви не бачили картину, коли я літом їхала на тракторі селом від хати до хати своїх учнів, збираючи дошки на нові лавочки.
     Останні десь 4 роки наші директори - як попередній так і теперішній навіть не дають кабінети до оплати зовсім - ні один. І не памятаю, щоб я підписувала наказ про призначення мене завідуючою кабінетом, принаймі цього року (хоча я не в курсі, можливо цей наказ видається раз у 10 років...)
    А вчителі працюють, наповнюють кабінет усім можливим ( у межах розумних цін) за свої кошти. І всі мовчать про те, що оплата кабінетів входить у педагогічне навантаження. І як з цим боротися?
    Цього року вирішила брати участь у конкурсі кабінетів суспільно-гуманітарного циклу у своїй області. Подала документи у район, але не знаю, чи дійшли вони в область.....
      Зрештою, зробила ролик, який зуміла... Буде мені на память....